- самітник
- —————————————————————————————самі́тникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
самітник
Смотреть что такое "самітник" в других словарях:
самітник — (самець) (укр.) Несуча колода фронтону дерев яної будівлі … Архітектура і монументальне мистецтво
самітник — само/тник, а, ч. 1) Релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці – в пустелі, печері тощо; пустельник; відлюдник. || у знач. присл. самі/тником. Відлюдно; не спілкуючись ні з ким; як самітник. 2) перен. Той, хто живе самітно або тримається… … Український тлумачний словник
самітник — 1) (релігійний фанатик, який мешкає у відлюдному місці), самотник, пустельник, відлюдник, аскет, скитник, анахорет; печерник (який мешкає в печері) 2) див. відлюдник 1) … Словник синонімів української мови
вовк-самітник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
рак-самітник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
рак-самітник — ра/ка самі/тника, ч. Один із видів десятиногих раків, що ховає своє черевце в черепашку і виставляє з неї тільки клішні та передні пари ніжок … Український тлумачний словник
самітницький — само/тницький, а, е. Прикм. до самітник і самотник. Самітницьке життя. || Власт. самітникові … Український тлумачний словник
сам-один — само/го одно/го, ч. Самітник, одинак, зовсім самотня людина … Український тлумачний словник
самітниця — само/тниця, і. Жін. до самітник, самотник … Український тлумачний словник
самець — самітник (самець) (укр.) Несуча колода фронтону дерев яної будівлі … Архітектура і монументальне мистецтво
